Видання НМАУ: наука, освіта, творчість https://publishing.knmau.edu.ua/ <p><strong>Видання НМАУ: наука, освіта, творчість</strong></p> uk-UA Видання НМАУ: наука, освіта, творчість «Музичний театр ХХІ століття в умовах видозміни парадигми художньої культури» https://publishing.knmau.edu.ua/catalog/book/943 <p>У виданні подано матеріали науково-практичної конференції «Музичний театр ХХІ століття в умовах видозміни парадигми художньої культури». Збірник буде корисним для режисерів музичних театрів, музикантів-фахівців, викладачів фахових дисциплін, науковців гуманітаріїв, культурологів, диригентів та виконавців.</p> <p>Інна Антіпіна. Інтеграція штучного інтелекту в сучасну культуру та мистецтво: нові горизонти творчості та культурної взаємодії<br>Яніна Бєлай.&nbsp; Музичний театр як місце міждисциплінарного діалогу: концептуальна музика в контексті театральних інновацій ХХІ століття<br>Віра Біляєва. Творча постать А. Понк’єллі між романтизмом та веризмом<br>Олександр Бондар. Образ Саломеї у творах мистецтва різних епох як драматургічне підґрунтя лібрето однойменної опери Р. Штрауса<br>Володимир Бордонюк. Розвиток технологій у мистецтві французького театру<br>Наталія Бородіна. Опера під час війни: реінтерпретація жанру «opera aperta» та принципів «театру жорстокості»&nbsp;<br>Світлана Балінова. Іван Вулпе – фундатор болгарської вокальної школи<br>Ганна Веселовська. Класична українська опера в інтерпретаціях режисерівноваторів: від «Купала» Сергія Каргальського до «На Русалчин Великдень» Івана Уривського<br>Микола Гамкало. Співпраця режисера та диригента: пошук консенсусу<br>Олексій Гончар. Пандемійні обмеження як фактор трансформації театральних процесів<br>Олександр Гончаров. Оволодіння сценічною виразною пластикою у сценічному русі&nbsp;<br>Оксана Гопка-Омельченко. Гастролі Марії Бієшу на музичних сценах Дніпропетровщини як фактор культурного розвитку регіону<br>Мирослав Гринишин. Впровадження методології Леся Курбаса в освітнє мистецьке навчання&nbsp;<br>Наталя Громченко. Театр внутрішньої правди Вальтера Фельзенштейна<br>Олександр Дегтяренко. Опера Анатоля Вахнянина « Купало» в сучасному науковому дискурсі<br>Євген Дробенюк. Режисерське прочитання масових сцен в оперних проєктах XXI століття<br>Олексій Дугінов. Аспекти та виклики сьогодення щодо формування репертуарної політики у професійному та навчальному театрах<br>Людмила Іванова. Український ментальний ліризм у формуванні традиціоналістських засад національної музики<br>Наталя Ізуграфова. Сучасний оперний театр: формування нової сценічної мови<br>Тетяна Казначеєва. Мистецтво руху у формуванні драматургії театральної дії вертепної традиції&nbsp;<br>Лариса Кадирова. Творчий портрет Марії Заньковецької крізь призму театральної культури України кінця ХІХ – початку ХХ ст.<br>Маріамна Капітула. Звичаї та обряди українського етносу в репертуарі театрів малих форм<br>Олена Касьянова. Принципи формування репертуарної політики в музичному театрі України на тлі сучасної парадигми сценічного мистецтва<br>Олена Кацалап. Дебют співачки Зої Гайдай на київській оперній сцені (1928-1930 роки)&nbsp;<br>Євдокія Колесник. Шляхи оновлення виховання здобувачів вищої освіти на кафедрі оперної підготовки та музичної режисури Національної музичної академії України імені П.І. Чайковського<br>Марина Латогуз. Актуальна затребуваність міжнародної презентації опери М. Аркаса «Катерина»: виклики та перспективи культурного співробітництва<br>Надія Міліченкова (Шакун). Жанрова специфіка італійської «драми бельканто» першої половини XIX століття<br>Катерина Муренець. Реалізація оперних проєктів на тлі естетики метамодерну: повернення до високого призначення театру<br>Олена Осока. Особливості роботи піаніста-концертмейстера з оперним репертуаром: педагогічний та практичний аспекти<br>Тетяна Острецова. Використання штучного інтелекту в сучасному музичному театрі<br>Віталій Пальчиков. Сценічні локації Київської опери як експериментальний простір для режисерських пошуків<br>Наталя Пархоменко. Драматургічне підґрунтя першоджерела лібрето опери С. Монюшка «Галька» в контексті соціокультурних реалій Польщі XVIIIXIX століть<br>Наталя Пархоменко. Вокально-сценічний образ Гальки з однойменної опери С. Монюшка в концептуальному баченні С. Крушельницької<br>Антон Перегуда. Взаємодія режисера і співака-актора у реалізації міжнародних оперних проектів<br>Олена Пономаренко. Сценічні новації оперних вистав Джузеппе Верді в театральному житті сучасної Італії<br>Станіслав Рябуха. Творчість оперної співачки Лілії Гавриленко крізь призму традицій школи колоратурного сопрано професора Марії Донець-Тессейр<br>Віталій Сініков. Музично-драматичний театр України в соціокультурних реаліях сьогодення&nbsp;<br>Олена Спольська. Театр як засіб соціальної комунікації в умовах збройного конфлікту&nbsp;<br>Ірина Суворова. Сценографічна режисура оперної вистави «Анна Ярославна – королева Франції» А. Рудницького як важлива компонента творчого мистецького проєкту<br>Нонна Суржина. Вокальна творчість Миколи Манойла у контексті музичної культури України ХХ ст.<br>Тетяна Терлецька. Роль українського народного танцю у підготовці майбутнього артиста оперного співу&nbsp;<br>Олег Тонкошкура. Оперна студія Національної музичної академії України ім. П. І. Чайковського в академічному вимірі як сучасний музичний театр<br>Андрій Тулянцев. Дніпровський академічний театр опери та балету у динаміці соціокультурних перетворень (1974-2024)<br>Ольга Федоренко. Сцени з опери В. А. Моцарта «Весілля Фігаро» як приклад творчої роботи в класі<br>Чжао Цзінтао. Тенор в італійській опері доби бароко: амплуа та специфіка трактування вокальної партії&nbsp;<br>Вікторія Швець-Романчук. Вектори режисерських трактувань опери С. Гулака-Артемовського «Запорожець за Дунаєм» у традиційному та модерновому аспектах<br>Дмитро Швець-Романчук. Психоемоційний аспект виховання бандуриставокаліста на тлі соціокультурних викликів XXI століття<br>Олександра Шевельова. Вплив основних культуротворчих регіонів світу на видозміни дитячо-юнацького репертуару музичного театру України<br>Сергій Шутько. Традиційне та модернове трактування оперних вистав. Доцільність та межі втручання в авторський задум композитора</p> М. О. Тимошенко Авторське право (c) 2025 Видання НМАУ: наука, освіта, творчість https://creativecommons.org/licenses/by/4.0 2025-06-30 2025-06-30 Національний репертуар у музичних театрах світу. Досвід підтримки, популяризації та промоції https://publishing.knmau.edu.ua/catalog/book/944 <p>У виданні подано матеріали Міжнародної науково-практичної конференції «Національний репертуар у музичних театрах світу. Досвід підтримки, популяризації та промоції». Збірник буде корисним для музикантів, викладачів фахових дисциплін, науковців-гуманітаріїв, культурологів, режисерів та виконавців.</p> <p>&nbsp;</p> <p><br>ВАЛЕНТИНА АНДРЄЄВА Переосмислення національної тематики музичних театрів України в сучасних соціокультурних реаліях</p> <p>МАРИНА АНТОШКО Музичний театр Китаю</p> <p>ПАВЛО БАРАБАЩУК Особливості робочого процесу та інтеграції квартету саксофонів у сучасне мистецтво</p> <p>ОЛЕКСАНДР БОНДАР Акторське прочитання фінальної сцени Саломеї в однойменній опері Р. Штрауса крізь призму комунікації режисера і співачки</p> <p>НАТАЛІЯ БОРОДІНА Арт-активізм: мистецько-театральні практики в умовах збройного конфлікту</p> <p>МИКОЛА ГАМКАЛО Опера Левка Колодуба «Поет» на сцені Національної філармонії України. Шлях до глядача&nbsp;</p> <p>ВІКТОРІЯ ГОЛЕНОК Оперне мистецтво в країнах ЄС: аналіз уподобань різних вікових категорій</p> <p>ОЛЕКСІЙ ГОНЧАР Історія та мистецтво: множинність режисерських інтерпретацій вагнерівських творів на сцені Байройту</p> <p>ОЛЕКСАНДР ГОНЧАРОВ Оволодіння співаком-актором пластичною виразністю через м’язову свободу</p> <p>МАРІЯ ГРИГОР’ЄВА Барокова опера в умовах режисерського театру: досвід сучасних українських постановок&nbsp;</p> <p>ОЛЕКСАНДР ДЕГТЯРЕНКО Українська обрядовість в опері Анатоля Вахнянина «Купало»</p> <p>ЄВГЕН ДРОБЕНЮК Організаційно-творчі аспекти функціонування репертуару Оперної студії академії</p> <p>ЛЮДМИЛА ЄФРЕМОВА Музичний компонент народного зимового календарно-обрядового театру Поділля&nbsp;</p> <p>ПЕТРО ІЛЬЧЕНКО Режисерський аналіз драматургії оперного твору у світлі новітніх тенденцій розвитку музичного театру&nbsp;</p> <p>ЛАРИСА КАДИРОВА Популяризація видатних постатей культури і мистецтва в літературних програмах українського радіо і телебачення</p> <p>МАРІАМНА КАПІТУЛА Функціонування театрів малих форм української традиції в реаліях сьогодення&nbsp;</p> <p>ОЛЕНА КАСЬЯНОВА Вплив Інституту ритму Еміля Жака-Далькроза на становлення основоположних засад музичної режисури ХХ століття</p> <p>ЄВДОКІЯ КОЛЕСНИК Синтез вокальної підготовки, мистецької практики та конкурсної діяльності у підвищенні виконавської майстерності оперного співака</p> <p>ДЕНИС КОЧЕРЖУК Явище звукозапису в галузі сценічного мистецтва на перетині ХХ та ХХІ століть&nbsp;</p> <p>АНАСТАСІЯ КУЗНЕЦОВА Робота над партією-роллю Маргарити з опери Ш.Гуно «Фауст» за творчим методом Євдокії Колесник</p> <p>ЛАРИСА ЛЕВАНОВА Формат реалізації спільних мистецьких проєктів у співдружності оперних студій музичних академій України</p> <p>ЯНА ЛЕВЧЕНКО Дитячий репертуар музичного театру України в умовах соціокультурних викликів сьогодення</p> <p>СОФІЯ ЛУГОВА Інноваційні арт-технології в музичному театрі як дієвий засіб поглиблення драматургії оперного твору</p> <p>НАТАЛІЯ МЕХ Перлина української драматургії «Наталка Полтавка» у вітчизняному музичному театрі на різнах часових зрізах культури</p> <p>СОФІЯ МІСЬКО Історія знакових сценічних утілень опери П’єтро Масканьї «Сільська честь»</p> <p>КАТЕРИНА МУРЕНЕЦЬ Особливості режисерських утілень духовної тематики на прикладі композиторської творчості Жюля Массне</p> <p>ВОЛОДИМИР НІКОЛАЄНКО Сучасні підходи до розвитку артистичних дій в оперно-вокальному виконавстві</p> <p>СВЯТОСЛАВ ОВЧАРЕНКО Елементи художнього синтезу в музичному театрі періоду соціалістичного реалізму</p> <p>АНАТОЛІЙ ПАЛАМАРЕНКО Роль художнього слова в часи тяжких випробувань українського народу</p> <p>ОЛЕКСІЙ ПАЛАМАРЕНКО Громадянська спрямованість сценічного мовлення в умовах збройного конфлікту в Україні</p> <p>НАТАЛЯ ПАРХОМЕНКО Образи української демонології у режисерському вирішенні опери Михайла Вериківського «Вій»&nbsp;</p> <p>НАТАЛЯ ПАРХОМЕНКО Основні компоненти створення вокально-сценічного образу в оперній виставі</p> <p>АНТОН ПЕРЕГУДА Співпраця оперного режисера і співака-актора у створенні цілісного художнього образу персонажа</p> <p>ОЛЕНА ПОНОМАРЕНКО Італійські музичні проєкти російсько-української війни</p> <p>ВЛАДА ПШЕБИЛЬСЬКА Авторська пісня як історичний феномен та джерело могутності українського народу&nbsp;</p> <p>НАТАЛІЯ СІМОНОВА Комунікація режисера і співака-актора під час виконання рольових завдань в оперній виставі Дж.Россіні «Шовкова драбина»</p> <p>ВІТАЛІЙ СІНІКОВ Актуальні аспекти вітчизняного репертуару музично драматичного театру України в умовах збройного конфлікту</p> <p>ІРИНА СУВОРОВА Сценічні інтерпретації опери Антіна Рудницького .... «Анна Ярославна – королева Франції» в американському та українському форматах</p> <p>ТЕТЯНА ТЕРЛЕЦЬКА Вплив танцю на формування пластичної культури оперного виконавця&nbsp;</p> <p>ОЛЕГ ТОНКОШКУРА Театр в епоху цифрових технологій</p> <p>АНДРІЙ ТУЛЯНЦЕВ Оперна вистава «Хитрий лис» І. Небесного на сцені Дніпровського академічного театру опери та балету</p> <p>ОЛЕКСАНДРА ШЕВЕЛЬОВА Дитячо-юнацький репертуар як відображення інституціональних видозмін музичного театру України</p> <p>СОФІЯ ШИЯН Німецька вокальна школа у контексті розвитку вокальної мистецької культури</p> <p>СЕРГІЙ ШУТЬКО Сценографія як визначальний компонент у створенні художнього образу вистави</p> <p>АННА ЯНЧУК Музичний театр України у пошуку шляхів оновлення</p> М. О. Тимошенко Авторське право (c) 2024 Видання НМАУ: наука, освіта, творчість https://creativecommons.org/licenses/by/4.0 2024-10-23 2024-10-23 Наукові та творчі діалоги співпраці у культурно-мистецькому просторі України (пам’яті академіків Олега Тимошенка та Мирослава Скорика) https://publishing.knmau.edu.ua/catalog/book/947 <p>У виданні подано матеріали Всеукраїнської науково-практичної конференції «Наукові та творчі діалоги співпраці у культурно-мистецькому просторі України (пам’яті академіків Олега Тимошенка та Мирослава Скорика)». Збірник буде корисним для музикантів-фахівців, викладачів фахових дисциплін, науковців-гуманітаріїв, культурологів, диригентів та виконавців.</p> М. О. Тимошенко І. Антіпіна О. Бондар Н. Бородіна О. Гончар О. Дегтяренко Л. Єфремова Л. Зоря Г. Антонова Д. Ізмайлов Д. Матвєєнко М. Капітула О. Маркова А. Левченко Л. Менцзе Н. Миронова А. Пархоменко В. Сачок Н. Сімонова Б. Стронько І. Суворова А. Тулянцев Г Хананаєва С. Хананаєв Ч. Ліна Л. Шевченко Авторське право (c) 2024 Видання НМАУ: наука, освіта, творчість https://creativecommons.org/licenses/by/4.0 2024-05-29 2024-05-29 «Ціннісні виміри культурно-мистецької діяльності Мирослава Скорика» (до 85-річчя від дня народження) https://publishing.knmau.edu.ua/catalog/book/945 <p>У виданні подано матеріали «Ціннісні виміри культурно-мистецької діяльності Мирослава Скорика» (до 85-річчя від дня народження). Збірник буде корисним для музикантів-фахівців, викладачів фахових дисциплін, науковців-гуманітаріїв, культурологів, диригентів та виконавців.</p> <p>&nbsp;</p> <p>Микола Жулинський. Романтик із мороку тоталітарної ночі (згадуючи Мирослава Скорика)</p> <p>Катерина Фадєєва. Наукові рефлексії Мирослава Скорика в сучасному музикознавстві</p> <p>Олена Гончарова. Культурно-мистецькі практики Софонісби Ангвіссоли у ранньомодерній Італії&nbsp;</p> <p>Габріела Асталош. Інноваційна трактовка виразових можливостей інструментів у тріо «Речитативи та рондо» М. Скорика</p> <p>Віра Сумарокова. Віолончельна творчість Мирослава Скорика в контексті діалогу з українськими виконавцями&nbsp;</p> <p>Дмитро Щириця. Творчість Мирослава Скорика у контексті тембрових пошуків ХХ–ХХІ століть&nbsp;</p> <p>Олена Касьянова. Пластичне вирішення танцю золотого тільця в опері Мирослава Скорика «Мойсей»</p> <p>Ніна Дика. Мирослав Скорик і Квартет імені М. Леонтовича</p> <p>Антіпіна Інна. Вектори просвітницької діяльності Мирослава Скорика</p> <p>Олександра Шевельова. Режисерське вирішення біблійної тематики в опері Мирослава Скорика «Мойсей»</p> <p>Ірина Стародуб. Від прелюдій та фуг – до «Мелодії»: феномен виконавської актуальності фортепіанних творів Мирослава Скорика</p> <p>Микола Ластовецький, Зоряна Ластовецька-Соланська.&nbsp; Мирослав Скорик: штрихи до творчого портрету видатного українського композитора сучасності</p> <p>Ганна Хананаєва, Сергій Хананаєв. Шлях трансляції авторської творчої ідеї до публіки (на прикладі мистецьких проєктів КФМК ім. М. Скорика)</p> <p>Оксана Пшенична. Псалом № 50 М. Скорика: сучасність духовної тематики в українській музиці та вокальна інтерпретація твору</p> <p>Сергій Воробйов. Свято Русалії в українській культурі, його відображення в опері Миколи Лисенка «Майська ніч»</p> <p>Наталія Сімонова. Жанрово-стильові особливості опери Дж. Россіні «Шовкова драбина»</p> <p>Ірина Великодна. Мирослав Скорик у музичному освітньому просторі</p> <p>Соломія Івахів. Мирослав Скорик та його творчість в Українському Інституті Америки та концертних залах США</p> <p>Чень Ліна. Специфіка формування індивідуального виконавського стилю у студентів-вокалістів під час роботи над музичними творами</p> <p>Лі Менцзе. Розвиток готовності студента-піаніста до самостійної інтерпретації музичних творів&nbsp;</p> <p>Ксенія Антіпіна. Виконавська інтерпретація твору М. Скорика «Шуміла ліщина»: погляд диригента</p> М. О. Тимошенко Авторське право (c) 2023 Видання НМАУ: наука, освіта, творчість https://creativecommons.org/licenses/by/4.0 2023-12-22 2023-12-22 Академік Олег Семенович Тимошенко: педагог, науковець, громадський діяч https://publishing.knmau.edu.ua/catalog/book/946 <p>У виданні подано матеріали Всеукраїнської науково-практичної конференції «Академік Олег Семенович Тимошенко: педагог, науковець, громадський діяч». Збірник буде корисним для музикантів-фахівців, викладачів фахових дисциплін, науковців-гуманітаріїв, культурологів, диригентів та виконавців.</p> <p> </p> <p>Максим Тимошенко. Парадигми конструювання біографії митця у соціокультурних умовах сучасності</p> <p>Тетяна Гусарчук. Музичний тезаурус як чинник професіоналізму (на прикладі творчої діяльності академіка олега тимошенка)</p> <p>Оксана Андрейко. Особливості формування музичного виконавства</p> <p>Олена Батовська. Педагогічна діяльність В. С. Палкіна та традиції вітчизняної педагогіки</p> <p>Вікторія Вакулішина. Україна-Китай: взаємини у просторі хорової культури</p> <p>Євгенія Бондар. Сучасний творчий лідер: інтерпретативно-стильові функції хорових диригентів </p> <p>Юлія Пучко-Колесник. Розвиток творчих і педагогічних засад школи Олега Семеновича Тимошенка як фактор збереження й ретрансляції культурної пам’яті</p> <p>Юлія Ткач. Постать Олега Семеновича Тимошенка в сучасних реаліях хорового виконавства (аналіз концерту Л.Дичко «Краю мій рідний»)</p> <p>Олена Стебельська. Хорове мистецтво тернопільщини у контексті розвитку української музичної культури кінця ХХ-го початку XXI-го століть</p> <p>Максим Лук’янчиков. Особливість створення полікультурного простору в умовах організації освітнього процесу мистецької школи</p> <p>Євген Чуріков. Класифікація виконавських прийомів валторнової техніки</p> <p>Анетта Омельченко. Особливості педагогоічної діяльності Олега Семеновича Тимошенка </p> <p>Оксана Нікітюк. Видатні випускники класу Олега Семеновича Тимошенка: особливості викладацької методики Віктора Вікторовича Петриченка</p> <p>Ірина Бойчук. «Нова фортепіанна музика» в культурі XX-XXI століття</p> <p>Зоя Софроній. Педагогічні погляди фундаторів національної диригентсько-хорової освіти</p> <p>Світлана Світайло. Сучасна диригентсько-хорова освіта: традиції й інновації</p> <p>Ірина Шатова. Феномен творчої особистості у контексті хорового мистецтва України </p> <p>Олег Комісаров. Педагогічні ідеї Олега Тимошенка як епістомологічний тренд хорового виконавства</p> <p>Галина Шпак. Сучасні напрямки в методиці розвитку образного мислення студента-диригента </p> <p>Євгенія Суда. Роль української хорової школи у становленні тас розвитку православного хорового виконавства в Японії</p> <p>Наталія Кречко. Іван Паторжинський – викладач-практик</p> <p>Інесса Шилова. Спогади про вчителя</p> <p>Дмитро Радик. Становлення та розвитоккафедри хорового диригування Національної музичної академії України імені П. І. Чайковського (каденція директора Абрама Михайловича Луфера)</p> <p>Олена Кумановська. Вплив диригентської школи Олега Семеновича Тимошенко на розвиток мистецтва вокального ансамблю</p> <p>Людмила Шумська. Авторська педагогічна технологія розвитку диригентської майстерності в класі академіка О. С. Тимошенка</p> <p>Олександр Віла-Боцман. Сучасна хорова фахова освіта: традиції творчої школи та еволюція професійного комплексу</p> <p>Інна Антіпіна. Традиції хорової освіти сіверського краю: їх проекція на сучасну культурно-мистецьку площину</p> <p>Дмитро Петренюк. Концепція внутрішньої гри як інструмент підвищення ефективності публічного виступу музиканта</p> <p>Ван Їхуа. Виконавська культура музикантів-інструменталістів та критерії її оцінювання</p> <p>Вей Джон (Wei Zhong). Спадкоємність київської хорової школи у професійній хоровій освіті Китаю</p> <p>Оу Цзяюй. Підготовка студента-вокаліста до сценічної діяльності у контексті психологічної теорії стресу</p> <p>Ма Сіньюань. Виконавське відчуття романтичної музики у постмодерністській парадигмі її опанування</p> <p>Ма Лінь. Темперамент піаніста як детермінанта прояву його індивідуального виконавського стилю у процесі сценічної діяльності</p> <p>Сюй На. Реалізація вокально-технічніих умінь вокаліста як основа прояву його артистизму в процесі сценічної діяльності</p> <p>Ян Ї. Перспективні напрями дослідження виконавської стабільності піаніста</p> М. О Тимошенко Авторське право (c) 2022 Видання НМАУ: наука, освіта, творчість https://creativecommons.org/licenses/by/4.0 2022-12-22 2022-12-22