Культурна політика як інструмент формування мистецького простору: філософсько-культурологічний аналіз
Ключові слова:
культурна політика, мистецький простір, соціалістичний реалізм, авангард, нонконформізм, українське мистецтвоАнотація
Досліджено культурну політику як інструмент формування мистецького простору в контексті взаємодії культури та політики. Проаналізовано роль міфологічних і художніх традицій у становленні суспільних відносин, використання авангардного мистецтва більшовиками для політичної індоктринації та специфіку соціалістичного реалізму як інструменту радянської культурної політики. Висвітлено явище нонконформізму в українському мистецькому середовищі та окреслено вплив незалежності України на відродження інтересу до мистецтва й розвиток новітніх культурних відносин.
Посилання
Кургаєва С.В. Семантика водної стихії у культі материнського божества. Дис. На здоб. наук. ступ. канд. іст. наук. Спеціальність 26.00.01 – теорія та історія культури. Київ: Національна академія керівних кадрів культури і мистецтв, 2019. 210 с.
Лимар Г.М. Антропологія українського авангарду (кінець ХIХ – перша чверть ХХ сторіччя). Дис. на здоб. Наук. ступеня док. Філософ. за спеціальністю 023 «Образотворче мистецтво, декоративне мистецтво, реставрація». Національна академія керівних кадрів культури і мистецтв. Київ, 2023. 238 с.
Роготченко О.О. Шістдесят тоталітарних років : зображальне мистецтво України 1920-1980. Кн. 1. Київ : Видавництво «Ліра-К», 2024. 512 с.
Карпов В.В. Тоталітарне мистецтво та мистецтво спротиву в Україні ХХ століття за дослідженням Олексія Роготченко. Український мистецтвознавчий дискурс, 2025. № 1.
Сучасний мистецький простір як код митця: філософсько-культурологічний аспект: зб. матеріалів міжнар. наук. конф. (м. Київ, 5-7 травня 2025 р.)
##submission.downloads##
Сторінки
Опубліковано
Ліцензія

Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.