Глобалізація та національна ідентичність в експозиційно-виставковому просторі України
Ключові слова:
глобалізація, культура, національно-культурна ідентичність, експозиційно-виставковий простір, особистість, українське мистецтвоАнотація
Досліджено вплив глобалізації на формування національної ідентичності в експозиційно-виставковому просторі України, визначено виклики та можливості, що виникають у процесі культурної взаємодії. Розглянуто роль мистецтва і виставкових проєктів як інструментів збереження та утвердження національної самосвідомості в умовах інформаційної війни та гібридних загроз. Вивчено внесок українських митців у глобальний мистецький діалог та їхній вплив на підтримку національного духу через виставкову діяльність у період воєнних та соціальних викликів. Проаналізовано теоретичні концепції провідних українських дослідників (Юрія Шевельова, Мирослава Поповича) щодо адаптації національної ідентичності до глобальних трансформацій із збереженням культурної автентичності. Акцентовано увагу на значенні історичної пам’яті для формування колективної ідентичності та культурного спротиву в сучасних умовах.
Посилання
Гриновецький С. Р., Заставецька О. В. Національна ідентичність у контексті глобалізаційних процесів. – Київ: НАН України, 2021.
Грицак Я. Життя, смерть та інші неприємності: історія України без цензури. – Київ: Критика, 2016.
Шевченко С. Українська національна ідентичність: історіографічні аспекти. – Львів: ЛНУ ім. І. Франка, 2019.
Андерсон Б. Уявлені спільноти: роздуми щодо походження і поширення націоналізму. – Київ: Критика, 2001.
Гавриленко О. А. Культурна ідентичність у глобальному контексті: виклики та перспективи розвитку. – Харків: ХНУ імені В. Н. Каразіна, 2020.
Гончаренко Є. Нація та її межі: теоретичні підходи до вивчення національної ідентичності. – Київ: Інститут соціології НАН України, 2019.
Грушевський М. Історія України-Руси. – Київ: Наукова думка, 1991.
Лисяк-Рудницький І. Українська національна ідея. – К.: Либідь, 1992.
Пріцак Омелян. Українці: минуле і сучасність. – Київ: Вид-во «Києво-Могилянська академія», 2005.
Ґелнер, Е. Нації та націоналізм; Націоналізм. Пер. з англ. – К.: Таксон, 2003. – 300 с. – (Ex professo). – Бібліогр.: с. 191-192. Сторінка 62-63 містить розділ Е. Ренана «Що таке нація?» (переклад з французької).
Шевельов Ю. Українська мова в першій половині двадцятого століття (1900–1941): Стан і статус / Ю. Шевельов. –. Чернівці : Рута. – 208 с.
Дзюба І. Інтернаціоналізм чи русифікація? – К.: Молодь, 1967.
Андерсон, Б. (2001). Уявлені спільноти: Піднесення та падіння націоналізму / Пер. з англ. – К.: Основи, 350 с.
Попович М. Українська національна ідея // Вісник Національної академії наук України. – 2005. – № 8. – С. 14-20.
Кульчицький С. В. Історія і час. Роздуми історика / Кульчицький С. В. // Український історичний журнал. – 1992. – № 4. – С. 3-10
Барна, О. С. Інформаційний простір України як чинник суспільної консолідації в умовах гібридної війни [Електронний ресурс] / О. С. Барна // Держава і право. Юридичні і політичні науки. – 2019. – Вип. 86. – С. 365–376.
Крутій, В. О. Витоки гібридних війн: досвід ХХ століття [Електронний ресурс] / В. О. Крутій // Держава і право. Серія: Політичні науки. – 2017. – Вип. 77. – С. 148–158.
Сучасний мистецький простір як код митця: філософсько-культурологічний аспект: зб. матеріалів міжнар. наук. конф. (м. Київ, 5-7 травня 2025 р.)
##submission.downloads##
Сторінки
Опубліковано
Ліцензія
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
